 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
публикации | дискография | музыка | видео | |
 |
 |
ПУБЛИКАЦИИ
Радiо "Свобода". Київ.
Знаменита i дещо вiдсторонено-загадкова київська група "Ер. Джей. Оркестра" працює над
остаточним зведенням i готує презентацiю нового альбому.
Назва альбому також загадкова "Єдинорiг". Наш колега Вiктор Недоступ зганяв на
студiю "Аркадiя" i послухав цю музику.
Якщо пiдходити до музики як до способу пiзнання життя, вухо слухача починає безповоротно мiнятись. Воно прокидається i починає мислити. i тодi стає зрозумiлим, що хтось тебе веселить, хтось розважає, хтось дає енергетику, хтось зомбує, а хтось заповнює мовчання. Все це не так погано, якщо є бажання цим займатися. Але iснують iншi, високi плани, на яких бiльшiсть з того, чим годують обивателя, просто не звучить. Подiбно до того як риба може на мить вистрибнути з води, але не здатна летiти в небi. На цьому, вищому музичному планi, музика класифiкується iнакше нiж в каталогах аудiо магазинiв. Людинi, знайомiй з творчiстю "Ер. Джей. Оркестра", на думку спаде однозначне - музика цiєї формацiї - це музика Книги. Можна лише приблизно вiдстежити дiяльнiсть лiдера групи Олексiя Александрова (вiд перших хiппових протестiв проти потворення обличчя мiста 1986-го року, крiзь iдiотизм бандитоманiї, як складової культурної полiтики постсовкових керiвникiв, повз суєту нещодавнього вiдносно мiленiуму, до нинiшнього екзистенцiйного моменту української iсторiї) i тодi пробуджена людина неодмiнно вiдчує якусь невловиму алхiмiю. Дякi фази роботи настiльки втаємниченi, що балансують на межi мiстики, результати вражають культурою звуку. Але культура звуку - це перша необхiдна умова, перша брама, за якою розгортається щось тонке, невловиме i водночас очевидне. Це - друга брама, за нею - "Єдинорiг", мiстична iстота, вищий символ алхiмiї, загадковий архетип всiх людських спiльнот. Але й це не остання брама. "Единорiг", центральна композицiя альбому, складається з п"ятьох незалежних композицiй, кожна з яких має свiй внутрiшнiй алхiмiчний iнгредiєнт. Воночас, кожна композицiя є окремим аудiотреком, якi при прослуховування у комп"ютерi можна накладати один на одний - перший на третiй, п"ятий на перший, i так далi, як кому заманеться. Крiм цього, можна скласти все разом i це буде нова композицiя з тiєю ж назвою: "Единорiг". Загалом же емоцiйна палiтра альбому рiзнобарвна - вiд гротеску до високої скорбi, вiд неврастенiї до мужньої сили. Шкала звукiв надзвичайно широка - це, крiм традиiйного фьюжн-складу, оркестр бокалiв, карпатський автентичний хор, далекосхiднi автентичнi iнструменти...
Але було б смiшно вважати "Ер. Джей. Оркестра" такими собi бородатими адептами з безумним поглядом, якi грають для аудiторiї iнтелектуальних маньякiв. Нi, це абсолютно живi люди, i абсолютно органiчна музика. Ця музика жива. Коли вночi в Києвi згасають всi звуки, у тишi над Замком Рiчарда прозвучить щось невловиме, нечутне, i зникне... можливо то проскакав "Единорiг"?
Вiктор Недоступ.
Радiо "Свобода". Київ.
(програма "Вiта Нова" 25. 02. 2004.)
